Кожна дівч(и,е)нка пл(и,е)ла віночок із жовтих сон(и,е)чок кульбаб, із кл(и,е)нових л(е,и)сточків чи просто (зє,з’є)днувала в барвисте коло лісові й лугові квіти.
Впліталося до віночка багато квітів: ружа, калина, бе(с,з)-смертник, (не)забудки, чорнобривці, любисток, воло(ж,ш)ки, рома(ж,ш)ки.
Вс(йо,ьо)го в українському віночку — двана(т,д)цять квіточок. Наші (пра)бабусі знали, як і коли слід пл(е,и)сти віночок, як зб(е,и)рігати квіти (у)вінку. Де відшукати той рецепт, за яким квіти замочували в росли(н,нн)их соках, аби довший час були свіжими? Може, твоя бабуся знає, то запиши (від)неї її ро(з,с)пові(т,д)ь.
