Нове життя старої шкіри

В умілих руках навіть крихітні клаптики шкіри завжди будуть використані . Старі гаманці , сумки , взуття , верхній одяг – все знадобиться для роботи . Добре вичинена шкіра - вічна . Чому ?

Наприклад , археологи займаючись розкопками на Алтаї , знайшли вишукані вироби із шкіри і замшу . Знайденим сумкам , накидкам , прикрасам 2500 років , вони дуже добре збереглися завдяки вичинці , та золотим рукам майстрів .

Якщо набратись терпіння , докласти трішки зусиль то тоді із старого взуття ви отримаєте гарненькі речі . Працювати будемо з верхньою частиною взуття . Розріжте її по швах .Виворітна сторона шкіри відрізняється від лицьової . Шкіряні майстри називають лицьову сторону – «лице» , а виворітню «бахтарма» .

«Лице» - має міцну , гладеньку , блискучу поверхню тому , що шкіру покривають нітрофарбою . 

Протріть лицьову сторону шкіри мильною піною , прати шкіру неможна , бо вимиються всі жирні речовини , які входять в шкіру після дублення . А без цих речовин шкіра втрачає попередні властивості , змінює зовнішній вигляд , зсідається . 

Сполосніть шкіру підсоленою водою з оцетом : 1л . води , 50 г. солі , 250 мг . оцету . Після обробки таким розчином шкіра стане еластичною , пружною . Для надання ще більшої гнучкості змастіть її гліцерином .

Можна мити шкіру теплим некиплячим молоком або кавовою гущою (тільки не білу шкіру ) . 

Замш можна прати пральним порошком в теплій воді з додаванням нашатирного спирту . Жирні плями чистять бензином , хлороформом та іншими розчинниками . Щоб не пошкодити ворс , замш чистять резиновою щіткою , жорстким паролоном , нождачною бумагою , шкільною гумкою для чорнил , натирають сіллю , м’яким свіжим хлібом , обробляють теплим молоком з додаванням питної соди (1 чайна ложка соди на 1 стакан молока ) . 

Вологу шкіру потрібно розстелити на столі , тоді її поверхня після висихання буде рівною і гладенькою . Маленькі шматочки зручно сушити під пресом між сухими клаптиками тканини . 

Поки шкіра сушиться , її можна просочити касторовим маслом або ємульсією із вершкового масла з теплою водою , додавши трохи нашатирного спирту . Ця суміш наноситься на шкіру пензликом або тампоном . Залишки суміші знімаються клаптиком тканини . 

Як тільки шкіра висохне , можна приступати до роботи . 

Основні прийоми обробки шкіри 

Існує багато способів обробки виробів із шкіри : штампування , гравірування , мозаїка , тиснення , обпалювання , батік .Частіше всього використовують поєднання цих способів . Художні вироби із шкіри можуть доповнюватися вишивкою , аплікацією , випалюванням , різними накладками . 

Гілочки – це  ажурні деталі , без яких не обійдеться ні одне панно . Вирізаємо тонку смужку шкіри і утримуючи її над полум’ям свічки , повертаємо деталь в різні сторони . Приклеюємо отриману гілочку до основи панно в двох , трьох точках вигнувши її за своїм смаком . Гарно виглядають декілька гілочок різної величини. 
Випалювання- виконується за допомогою спеціального пристрою – випалювача по дереву . Перед початком роботи слід спробувати на окремому клаптику шкіри . Малюнок нанести олівцем (тупим шилом ) через кальку на виріб , що виготовляється . При різному режимі нагрівання голки випалювача і різної сили тиснення можна отримати відтінки

малюнка . Закінчивши роботу, можна обережно , не доторкаючись до ліній випалювання , розфарбувати малюнок пензликом .
Гравірування – прорізання узору по лицьовій поверхні попередньо зволоженої шкіри .Цей прийом оздоблення меє тисячолітню історію . Шкіра потрібна якісна , рослинного дублення . Беремо вологий тампон і змочуєм шкіру в тому місці , де будемо робити надріз . Шкіра має бути вологою і пористою , але не мокрою , за допомогою кальки , олівця чи тупого шила наносим малюнок . 
Гравірують скальпелем один раз на 1/3 товщини шкіри , дублення не буде . Якщо малюнок геометричний , то гравірування виконують під лінійку , рослинний – від руки .

Іноді гравірування виконують багаторазовим вдавлюванням ліній по вологій шкірі . Після гравірування шкіру кладуть під прес .

Драпірування – в шкіряній пластиці означає зібрати широку частину листка в гармошку . Стискаємо гармошку так , щоб залишились згини . Змащюємо клеєм нижню частину

листка , кладем на основу виробу і ще раз по згинах формуємо пальцями або пінцетом рельєф .