Практична робота

Надрукувати текст з математичними позначеннями.

Додатні і від’ємні числа були введені в математику з потреб практики і самої математики. Першою назвемо потребу виражати числом значення величин, які можуть змінюватися у двох протилежних напрямках. Щоб позначити числом значення таких величин, були введені від’ємні числа. Всі відомі до цього натуральні і дробові числа назвали додатними. Від’ємні числа записуються зі знаком мінус (-), наприклад, -5, -7,2. Перед додатними числами домовились ставити знак плюс (+) або писати їх без знака. Наприклад, числа +2, +7,9 ті самі, що й 2 та 7,9. Число 0 не належить ні до додатних, ні до від’ємних чисел.

В алгебру додатні і від’ємні числа було введено через потребу виражати числом корінь рівняння виду А + Х = В у випадку, коли В < А. Наприклад, 12 + Х = 9, звідки Х = 9 – 12; Х = -3.

Натуральні числа, протилежні їм (тобто цілі від’ємні) і число 0 називаються цілими числами. Множина натуральних чисел позначається буквою N, а множина цілих чисел – буквою Z. Натуральні числа належать до первісних понять і не означаються.

Цілі і дробові числа, як додатні, так і від’ємні, утворюють множину раціональних чисел, яка позначається буквою Q.

Модулем числа А називається відстань від початку відліку (точки 0) до точки, що зображає число А на координатній прямій. Модуль числа позначають символом /А/. Наприклад, /2/ = 2, /-2/ = 2, /-2,7/ = 2,7. Для числа 0 маємо /0/ = 0, оскільки точка 0, що зображає число 0, зберігається з початком відліку.